Телебачення

Історія телебачення почалася зі змагання двох інженерів. Американець шведського походження Ернст Александерсон намагався перевершити шотландця Джона Лоджі Бейрда у створенні передавача зображень.

У 1925 році Бейрду вдалося отримати бажане: на екрані за допомогою порожньої коробки, в'язальних спиць, бляшанки з-під кексу, велосипедного ліхтаря і картонного диска з'являлася мерехтлива людська голова.

У 1928 році на іншому континенті Александерсон у прямому ефірі показав мешканцям свого кварталу людину, яка палить сигарету. Вже за чотири місяці подібні програми можна було дивитися чотири рази на тиждень.

Перший телеприймач там був випущений у 1960 році, але розквіт підприємства припав на сімдесяті-вісімдесяті роки. Найвідомішим і масовим продуктом цього виробника був телевізор Весна-346 (він же - Янтар-346).

Ще одним легендарним виробником телевізорів в УРСР був львівський завод "Електрон". У вісімдесятих роках він випустив відразу кілька популярних на весь Радянський Союз моделей кольорових телевізорів, наймасовішою з яких вважається Електрон Ц-382.

Електрон Ц-382 виділявся серед інших радянських телевізорів тієї епохи гарною якістю зображення, високою надійністю, стильним дизайном і низьким споживанням електрики. У тому числі завдяки успіху цієї моделі, кожен четвертий телевізор у СРСР у вісімдесятих роках був виробництва концерну "Електрон".